Прочитала відгуки на форумі. Згідна, що людям треба повернути те, що свого часу в них просто підступно вкрали - і кобзу, і бандуру, і виконання на цих чудових інструментах. Що мене найбільше тішить - Тарас Постніков просто взяв і своїм прикладом показав, що не треба чекати якогось особливого випадку, а йти в народ.
Про те, що бандуру не популяризують у світі, не зовсім погоджуюсь. Славетна львівська бандуристка Оксана Герасименко об"їздила майже весь світ і стала переможцем багатьох гітарних конкурсів (бо у світі немає аналогів нашій бандурі, тому і гітарних)... а ще є капели бандуристок, які з певних причин (самі знаєте, яких саме) більше виступають не в себе вдома, а "десь там". Цієї суботи у львівській філармонії буде виступати капела бандуристок "Дзвінга" - і квитків уже нема! А я туди піду і одержу справжнє задоволення! (Не тільки ж від "Baunti" його можна одержувати?!)
Отож, причина в тому, щоб і наші люди не були обділені можливістю слухати і насолоджуватись виконанням свого. І знати справжню історію українських кобзарів. Хто про це напише? Гламурненькі журнальчики з непонятними тьотями на обкладинці? Залишається тільки радіо та інтернет, бо телевізор тупо ігнорує все, що є українським. Чи я не права?
Я погоджуюсь, але частично. Бандура, на мій погляд специфічний інструмент(мені,наприклад не подобається, бо струни не заглушаються і створюють "кашу" в післязвучанні). Тут вже мова має йти про професіоналізм виконання. На жаль, сучасні виковці-бандуристи просто не володіють інструментом так, щоб його було приємно сприймати. В дуже рідких випадках,особисто я, можу слухати бандуру і отримувати задоволення!..
а Ви думали, що з якимись там барабанами чи клавішами інакше? Та всяким інструментом треба володіти досконало і вміти видобувати з нього не просто звуки, а ті магічні шаманські вібрації, які там живуть. Це така собі магія творчості! Дехто може грати просто, але ж не примітивно! Я думаю, що музикант сам повинен насолоджуватись грою. Якщо щось робиться через силу чи з примусу, то воно так і йде між люди. О. Кришталева
На колір і смак товариш не всяк. Я взагалі шаленію від барабанів і губної гармошки, але коли слухаю кобзу чи бандуру, то в мені виникають цілком інші, не менш вишукані переживання.
На колір і смак товариш не всяк. Я взагалі шаленію від барабанів і губної гармошки, але коли слухаю кобзу чи бандуру, то в мені виникають цілком інші, не менш вишукані переживання.
Я розумію, але концерт з бандурою я б не витримав, а інші інструменти можу слухати скільки завгодно. Робіть висновки...
Мені трохи дивно, що в музиканта - відраза до якогось музичного інструменту. Я ще можу зрозуміти, до поганого виконання, а до інструменту? Чому? Віталію, Ви собі колись ставили це питання?
Яка різниця, музикант чи ні... Я ж теж людина з такими ж вухами, як і у всіх, а можливо з дещо тоншим слухом. Я б не сказав, що це відраза...це просто несприйняття. Мені не тільки бандура не подобається. Але я нікому нічого не нав"язую, навпаки, поважаю тих людей, які ще грають на цьому інструменті. Це просто така моя думка...от і все!
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 6
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
а ще є капели бандуристок, які з певних причин (самі знаєте, яких саме) більше виступають не в себе вдома, а "десь там". 
Цієї суботи у львівській філармонії буде виступати капела бандуристок "Дзвінга" - і квитків уже нема! А я туди піду і одержу справжнє задоволення! (Не тільки ж від "Baunti" його можна одержувати?!) 
Та всяким інструментом треба володіти досконало і вміти видобувати з нього не просто звуки, а ті магічні шаманські вібрації, які там живуть. Це така собі магія творчості! 
Дехто може грати просто, але ж не примітивно! Я думаю, що музикант сам повинен насолоджуватись грою. 
Це, звісно, історія наша, але інструмент невдалий. Кобза набагато краща!!!
