то ноти для ф-но, але вони класні. І цю пісню коліжанка присвятила мені... скромній,.... бо я її попросила. А потім, через 10 років я написала новелу, і присвятила її коліжанці... а взагалі-то коли мені кілька разів пропонували написати комусь прозу із присвятою, я це розцінила як непристойну пропозицію... благо, моя коліжанка так тоді не подумала... Отже, "Остання пісня Марії Стюарт"... слова Лесі Українки, музика Оксани Поліщук
Дійсно! Просити написати присв"яту собі, для себе, насправді не пристойно і принизливо, але замовлення для третьої особи як дарунок чи сюрприз, чи як подяку цілком прийнятне! Багато великих митців заробляли цим гроші! Це доречі вимагає великої майстернисті, і не кожен, навіть хороший поет, на це здатен. Я особисто знаю поета, письменника, драматурга, музиканта, співака, диригента, хормейстера і композитора (В ОДНОМУ ОБЛИЧЧІ!!!), який це робить блискуче! Він просить інформацію про, так и мовити об"єкт, а потім пише справжню оду! І це виходить у нього дуже вдало і цікаво.
Він спправді дуже талановита людина. Він свого часу написав мені слова до пісні в стилі для тинейджерів яка має азву "Новый год". Так я був вражений як така поважна і освідчена людина могла написати такий ультра-молодіжний текст??!!! Ви її мабуть не чули. Пісня дуже прикольна і вдала в своєму стилі!
Скажіть, а в театрі ім. І. Франка практикують змінювати склад акторів на ту саму виставу? Я знаю, що така практика є в інших театрах. Ввважаю, що це було б цікаво поклонникам і корисно самим акторам.
В театрах на кожну виставу майже завжди є два склади. Тобто на кожну роль є по два виконавця. Це зумовлено виробничою необхідністю. Інколи є виключення, але це рідкість.
У нас якраз у Львові було не те що виключення, а просто моментальне вирублення світла на фіналі першої дії "Білої ворони"! Уявляєте, йде масова сцена, співає хор і оркестр tutti, і раптом все вирубається, і звук і світло! Ото було щось!
...ото було таке у Львові і не раз - пригадую, був такий період, коли учні приходили на заняття, і рівно о 17.00 у нашому районі вирубували світло рівно на півтори години. (Планова економія). Дітиська не хотіли розходитись додому, тому ми вже мали в запасі стосик парафінових свічок і сиділи собі, говорили при свічках. То було дуже романтично.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения