Я ще зі студентських часів маю в Києві досвід спілкування з такими професійними філологами, які не знають живої мови, а вивчають її за чиїмись рефератами та дисертаціям. І вони з великою важністю вирішують на свій розсуд якою має бути літературна мова, а які слова, як їм здається, є не українськими! Це жах!
А чого тільки коштують нововедення в мові теледикторів: проєкт, прем"єрміністерка, міліціянт, автів, у метрі, у кіні, і т.д. Просто жах... Я мабуть чогось не розумію.
не погоджуюсь із Віталієм - усі ці слова не нові, а давно забуті, вкрадені в нас тупим радянським правописом ще з 1933 року. Просто вони збереглися в діаспорі, і тепер для нас звучать незвично. Найбільше свинство мові роблять ті, хто намагається переінакшити її все новим і новим правописом, особливо всілякі мудрагелі від мови, про які вище згадав Тарас. Тобто, мовні книжники і фарисеї. На потвердження моїх слів - чудовий дитячий віршик львівського поета...
Ігор Калинець Пісенька про назви Ось сушений виноград – Всюди він на ринку. Мама каже: ізюм. Бабця – це родзинки.
Ось же кулі золоті – Кислі всередині. Інші кажуть – це лимон, Я кажу – цитрина.
Ось оранжеві кульки Чи жовтогарячі. Не кажи – це апельсини, Кажи – помаранча.
Ось ягіддя з наших сіл. То ж яка дурниця, Що клубникою зовуть Нашу полуницю!
не погоджуюсь із Віталієм - усі ці слова не нові, а давно забуті, вкрадені в нас тупим радянським правописом ще з 1933 року.
Я не буду сперичатись, але які є цього докази? Я все життя вивчав і спілкувався на чистій мові і для мене ці нові слова-просто виглядають, як безграмотність і викаблучування...і не думаю, що тільки я один такий... я розумію. що до всього можна звикнути і т.д., але для чого це все?
Я розумію... але це так непросто, бо рушиться вся система виховання і знань. Як нашому поколінню тепер перевчатися? Як мені говорити зі своєю дитиною, коли я й сам не знаю, як правильно і грамотно...от я про що!
Звісно повинен бути один варіант літературної мови, але кожна замля України може мати, повинна мати і має свій варіант мови. Як кажуть на Кубані говірку! Це прекрасно! Це тільки збагачує живу мову! Мова, як і народ, це не якесь стале явище, це процес! Діалекти (хоч мені і не подобається це слово) живлять мову. В нашому житті постійно виникають нові явища, і краще вже брати для цих явищ не англомовні слова, а шукати відповідники в діалектах, як це роблять у Франції і інших європейських народів які себе поважають! Мені подобається як розмовляють і у Львові і в Харкові. А як цікаво говорять на Полтавщині, Черкащині і Сумщині! А Полісся, Дон, Кубань і Закарпаття? А Гуцули, Лемки і Бойки! Це супер! Це доводить різноманітність і багатство України! Це додає шарму! Головне не нав"язувати свій варіант, як єдино вірний, і поважати традицію сусіда! І хай у Львові говорять клЯсична музика замість класична, і двістА замість двісті. Це прекрасно, Одразу відчуваєш смак Львівської кави з коьяком! Як казав видатний композитор Скорик про фразу, яка висловлює ментальність галичанина:" Перепрошую пане! Чи не підкажете Ви, де тут в центрі Львова можна дискретно, евентуально, здицидовано попісяти?".Це ж просто пісня! Інша справа коли на телебаченні люди, які не знають живої мови починають мудрувати, і строїти із себе рафінованих інтелегентів з Кацапєтавки! Це дійсно виглядає відразливо і недолуго. Тут і виникають різні ЕВРОПИ, через Е! А в драматичній школі Голівуду актори обов"язково вивчають різні діалекти англійської мови! І дуже активно їх використовують! В них це вважається ознакою освіти і майстерності!
Діалекти - це все дуже суперово! Мені також вони подобаються і я це поважаю... Я мав на увазі мову державну, єдину, правильну, літературну...не знаю, як ще сказати. Тобто мову, яка є еталоном державного спілкування, мову, яку нарешті вивчають іноземці. От зараз беремо, елементарно, фразу Тараса: "...а шукати відповідники в діалектах, як це роблять у Франції і інших європейських народів які себе поважають!". А тепер, як нібито правильно: "...а шукати відповідники в діЯлектах, як це роблять у Франції і інших Европейських народів які себе поважають!".....ну і хіба це гарно? Щось я дуже сумніваюсь, що це істинна українська мова, яка була втрачена часами.
мову треба відчувати, вона жива, завжди змінюється, міниться і оживає тільки тоді, коли її озвучують. Тарас має рацію щодо діалектів та їхнього застосування! А на державному рівні мовою мали би займатись люди, які відповідають за те, що роблять. Найважливіше - не нашкодити! (Або як у нас кажуть - не напсьочити!) А ще майте на увазі, що мова - це і поведінка, і спосіб мислення, і культура. Дуже класно в одному нещодавньому інтерв"ю сказав Василь Шкляр, що саме культура і мова врятує націю, а не економіка чи політика. Не бачу підстав з ним не погодитись. Тому поважайте мову в собі...
Та все це правильно і говорити можна довго про це...але: наскільки я розумію, то це як раз на державному рівні і відбувається, чи я не правий? А ще я говорю про те, що хочу бачити граматичні і орфографічні правила за останніми тенденціями. А то так можна мусолити довго й нудно і кожен з нас буде правий.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 6
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
