Я мала змогу побачити цю виставу. Найперше - мені справді сподобались декорації, цікаве вирішення, цікава ідея. Найдруге - мені не менш сподобались костюми (а точніше - їхня кількість на кількох героях), найтретє - я справді трішки заплуталась у сюжеті, але зрозуміла, що головну героїню таки стратили. Найчетверте - у нашому заполітизованому суспільстві багато що з цієї вистави сприймалось як відгомін теперішніх подій довкола леді Ю. Чомусь... хоч у таких випадках я волію абстрагуватись. Ну, і найп"яте - вірш Лесі Українки, до якого моя одна талановита коліжанка, фахова піаністка, написала музику. І от коли я додивилась виставу до кінця, то подумала, як би доречно звучала ця пісня в кінці...
ОСТАННЯ ПІСНЯ МАРІІ СТЮАРТ
Que suis je, helas!.. (франц. О, що я таке!..)
Що я тепер, о Боже! Жить мені для чого? Слаба, мов тіло, в котрім серця вже нема, Тінь марна я, мене жаль-туга обійма, Самої смерті прагну, більше вже нічого,
Не будьте, вороги, ненависні до того, Хто в серці замірів владарних не здійма, Бо муку більшую, ніж має сил, прийма, Не довго втримувать вам лютість серця свого!
Згадайте, друзі, - ви, котрі мене любили, - Що я без щастя-долі у житті сьому Нічого доброго зробить не мала сили;
Кінця бажайте безталанню моєму, Бо вже коли я тут недолі досить маю, Хай буду я щаслива там, у іншім краю! .....
От якби Ви і ноти тут почепили, наприклад у вигляді фото. А про Лесю скажу, що митці патріоти того часу дуже багато часу віддавали опрацюваню тем, або перекладами взірців західноєвропейських авторів, намагаючись долучити українство до всесвітньої культури. І їм це певною мірою вдалось. Багато в чому у сучасньому світі ми завдячуємо саме їм! Але як сама Леся про це писала Франкові, що вони дуже багато безцінного часу віддали певним адаптаціям і перекладам, які і на їх думку були просто "технічними". Хорошими , але не тим чим могли стати їх особисті твори - геніальними. Це певна жертва, яка є досі не правильно трактована! І не оцінена.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Найперше - мені справді сподобались декорації, цікаве вирішення, цікава ідея. 
Найдруге - мені не менш сподобались костюми (а точніше - їхня кількість на кількох героях), 
найтретє - я справді трішки заплуталась у сюжеті, але зрозуміла, що головну героїню таки стратили. 
Найчетверте - у нашому заполітизованому суспільстві багато що з цієї вистави сприймалось як відгомін теперішніх подій довкола леді Ю. Чомусь... 
хоч у таких випадках я волію абстрагуватись. 
