Я би дуже хотіла якось подивитись цей мюзикл. На живо було би, звичайно, найкраще, але відео також було б добре. Із тих коротких фрагментів, які вдалося переглянути на сайті Тараса Постнікова, я зробила висновки, що "Біла ворона" тільки ззовні виглядає такою собі простенькою, а всередині там багато символів, які спонукають думати. Власне, тексти і вчинки - це те, що "написано між рядків". То тільки ззовні так собі - Франція, старовина. А насправді - кожен із нас є тою білою вороною на сірому снігу. І ще там дуже відчутна вертикаль між низом, тобто людьми і бажанням достукатись до Бога. Особливо сильний фрагмент "З ким Ти, Боже - з ними Ти чи з нами"? Бог не завжди дає прямі відповіді. Або дає їх не одразу. І справді треба вміти залишатися тою білою (чистою, інакшою, сміливо не-чорною) вороною, аби удостоїтись почути голос Бога.
Знаєте, я трохи маю бзічок на стилях одягу, і мені завжди не все одно, як акторам підбирають типаж (костюм, грим, загалом образ). І хочу зробити комплімент стилістам і костюмерам, що головним акторам, і зокрема Тарасові підібрали дуже гарний такий великий сірий светр!!!
Ще й з капішоном! 
Так класно! 
Тарасові Постнікову, як це не дивно, дуже добре у світлих костюмах і у темних. Чому? Такий він контрастний чоловік?
