Заголовок сообщения: спектакль "ЗАДУНАЄЦЬ ЗА ПОРОГОМ"
Добавлено: 13 янв 2011, 03:53
Зарегистрирован: 13 янв 2011, 01:00 Сообщений: 25
До речі,у виставі театральної компанії "Бенюк і Хостікоєв" "Задунаєць за порогом",Тарас не тільки виконує роль (співає і грає) Андрія,а він також є музичним керівником цієї чудової вистави.
Нехай мене поб'ють свіжими бананами, але я не все зрозуміла у цій виставі! Думаю, що і Гулак-Артемовський мав би чимало запитань і до п. Бенюка, і до п. Хостікоєва. Ясно, що актори працювали на живо, і співали також без фонограм. Але що там такого було інакшого? Сюжет той самий - пригадую собі ще з уроків музлітератури.
ну - коротше, я викликаю Вас на дуель! Словесну, звичайно! Або пропоную гру "знайди десять відмінностей між запорожцем і задунайцем"... Ви готові?
Заголовок сообщения: Re: спектакль "ЗАДУНАЄЦЬ ЗА ПОРОГОМ"
Добавлено: 14 янв 2011, 01:30
Зарегистрирован: 13 янв 2011, 01:00 Сообщений: 25
У Гулака-Артемовського ГЕНІАЛЬНА музика!Але у той час,як ,нажаль ,і у наш час,НЕ МОЖНА БУЛО ПИСАТИ ПРО правдиве життя (малоросів!) Українців : Русинів,Бойків,Лемків,Поліщуків,Подолян,Слобожанців,Запорожців,Кубанців,Донців,(які після знищення Запоріжжя як ні хто опікувались Київською Лаврою)та всіх інших...У опері Гулака немае ні історичної правди (це не стосуєтся художньої правди), ні цікавої драматичної історії,(яка була,і яку Він знав,але яку було ,нажаль,заборонено показувати!) яку б можна було у часи приниження всього УКРАЇНСЬКОГО представляти! Робота над виставою компанії "Бенюк і Хостікоєв" "Зодунаєць за Порогом" велась довго і кропітливо!У виставі,у зпрощеній ,чи пак,адаптованій формі розповідається про не прості і трагічні стосунки українців,які втратили свою державу, з Російською Імперією,і з Портою.
От власне, маємо приклад того, коли знову і знову товчемо класику, а не шукаємо новий свіжих і сучасних ідей. Я розумію, що класику всі знають, люблять і поважають. Там все просто. А коли ж тоді люди будуть знати сучасних драматургів? Тоді, коли вони перейдуть в розряд класиків?
От власне, маємо приклад того, коли знову і знову товчемо класику, а не шукаємо новий свіжих і сучасних ідей. Я розумію, що класику всі знають, люблять і поважають. Там все просто. А коли ж тоді люди будуть знати сучасних драматургів? Тоді, коли вони перейдуть в розряд класиків?
Ну, класика є класика,а свіжі ідеї треба втілювати наново... Але де ж ті сучасні драматурги? Де вони?
Де сучасні драматурги? Можна стояти, дивитись і не бачити... знаходить той, хто хоче і хто шукає. Причина - ціннісні орієнтири, а не аж ніяк відсутність драматургів. І, напевно, боязнь експериментувати...
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 4
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения